16 лютого 2015 р.
Три дівчинки (3 роки, 5 та 14) - це за них ми хвилювалися понад 2 довгі тижні у липні-серпні. Саме тоді було окуповане їхнє рідне місто. Дітей довго не могли вивезти, було багато спроб, звернень до різних волонтерських та урядових організацій. Але під час активних бойових дій евакуації немає. Як немає і коридорів для мирного населення. Люди приречені сидіти та чекати на милість Бога. Добре, що в нашому випадку все розвивалось у позитивному ключі, наскільки це можливо. Уже напередодні 1-го вересня ми мали приємні клопоти - шукали постільну білизну, ковдри, одяг, взуття, шкільне приладдя. Вони молодці! Вони виїхали! А значить - будуть жити! Дякуємо всім, хто відгукнувся і підтримав цих дітей!
